Наталя Лісневська,

Голова Наглядової ради

27.10.2021

Почастішали випадки, коли медичні працівники під час виконання своїх професійних обов’язків піддаються образам з боку пацієнтів, які нахабно і грубо поводяться, нецензурно висловлюються тощо. Що робити в таких випадках? Як реалізувати свої права на захист честі та гідності? 

Нормативно-правове регулювання

До найважливіших моральних потреб людини і громадянина належить потреба визнання суспільної значущості, важливості особи. Саме тому честь і гідність, поряд з життям і здоров’ям людини, згідно зі статтею 3 Конституції України визнані найвищою соціальною цінністю, а у статті 68 Конституції України передбачений обов’язок кожного дотримуватися Конституції та законів України, не зазіхати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Поряд зі статтями 3 і 68 Конституції України у статті 28 основного закону України зазначено, що ніхто не може бути підданий поводженню, яке принижує його гідність.

Найбільше уваги захисту честі та гідності особи приділено в цивільному праві. Саме цивільне законодавство визначає правове поняття честі та гідності (статті 207, 270, 297 ЦК України), а також способи їхнього захисту (ст. 23 ч. 3 та ст. 297 ЦК України). Та, на жаль, без конкретизації способів захисту честі та гідності особи, громадянина і професіонала.

Найбільш застосовуваними способами захисту честі та гідності є:

• загальні: 1) відшкодування майнової шкоди; 2) компенсація моральної шкоди;
• спеціальні: 1) спростування; 2) право на відповідь; 3) судова заборона подальшого порушення честі, гідності та ділової репутації; 4) визнання інформації такою, що не відповідає дійсності, у порядку окремого провадження.

На жаль, у діючому на сьогодні адміністративному деліктному праві жодне положення не забезпечує адекватний захист честі та гідності. Дії «хама», який ображає і принижує лікаря, можна класифікувати як хуліганство.

Алгоритм вирішення проблеми

Якщо медичний працівник під час виконання своїх професійних обов’язків піддався образі з боку пацієнта, рекомендуємо скористатися наступним алгоритмом дій:

1. Покликати до свого кабінету якнайбільше свідків. Свідками можуть бути охорона, колеги, обслуговуючий допоміжний персонал, інші пацієнти. Останнє особливо важливо, адже хоча свідком може стати будь-який громадянин, але думку не кожного свідка суд може прийняти до уваги. Дуже часто судді кажуть, що деякі свідки є зацікавленими особами (до цієї категорії, зокрема, можуть бути віднесені співробітники медичної організації). А ось інші пацієнти з черги зацікавленими особами не можуть бути за визначенням, тому саме їх важливо покликати до кабінету. 
2. Зробити диктофонний запис того, що відбувається. Коли щодо лікаря здійснюється правопорушення (наприклад, образа), використовувати диктофон цілком легітимно. Проте користуватися ним треба відкрито, не приховуючи факт здійснення запису від пацієнта (це потрібно, щоб у суду не було підстав відхилити клопотання про долучення диктофонного запису до матеріалів справи як неприпустимий доказ, тобто доказ, отриманий з порушенням законодавства). Слід дістати диктофон і, коли вмикаєте його, сказати щось на кшталт: «Я, доктор такий-то, веду запис розмови з пацієнтом таким-то з метою захисту своїх прав під час здійснення щодо мене правопорушення і збору відповідних доказів». Подібний запис цілком може бути долучений як належний і допустимий доказ і мати силу в суді. У свою чергу, судді, зазвичай, задовольняють клопотання про долучення таких записів до справи.
3. Необхідно також викликати представників правоохоронних органів, тобто звернутися по телефону з відповідною заявою в поліцію. Часто під час проведення судових засідань суддя ставить запитання: «А ви в поліцію зверталися?». Не важливо, чи приїде поліція на виклик — сам факт звернення і заяви в поліцію буде зафіксований, що важливо під час розбору справи в суді. За усного подання заяви необхідно сказати особі, що приймає заяву, наступне: «Я, доктор такий-то, у зв’язку з фактом образи мене під час виконання своїх професійних обов’язків хочу зробити заяву про притягнення пацієнта такого-то, який образив мене, до відповідальності, передбаченої КоАП України». 
4. Необхідно внести відповідний запис до медичної документації (пряме джерело доказів у суді) та письмово проінформувати про інцидент свого керівника.
5. Треба звернутися за медичною допомогою до своїх колег з метою можливого ​​діагностування в себе негативної симптоматики і тимчасової втрати працездатності (наприклад, підвищення артеріального тиску, тахікардії, запаморочення, раптової слабкості тощо). Це знадобиться, щоб довести заподіяння вам моральних і фізичних страждань (що з позиції законодавства розглядається як заподіяння моральної шкоди), якщо ви плануєте притягти пацієнта до цивільної відповідальності.