Софія Богатова

Директор Фонду

18.11.2021

У 2011 році клініка Мейо почала опитувати лікарів про вигоряння і виявила, що 45% лікарів зазнали хоча б одного симптому, наприклад емоційного виснаження, втрати значущості роботи, почуття неефективності та деперсоналізації пацієнтів. Супутні прояви можуть змінюватись від головного болю та безсоння до порушення пам’яті та зниження уваги.

Через 10 років у звіті Medscape National Physician Burnout and Suicide Report говориться про те, що така ж кількість лікарів (42%) почуваються виснаженими. Пандемія COVID-19 лише посилила травму. Опитування Medscape, у якому взяли участь близько 5000 американських лікарів, показало, що близько двох третин (64%) з них повідомили, що вигоряння посилилося під час кризи.

Ці цифри, що зросли, називаються «кризою громадської охорони здоров’я» через те, що масове вигоряння лікарів може вплинути на їх здоров’я та безпеку пацієнтів.

Молекулярний біолог Джон Кабат-Зінн, доктор філософії, у 1979 році розробив методику зниження стресу на основі усвідомленості (MBSR), яка включає вправи на усвідомленість, які допомагають людям познайомитися зі своїми моделями поведінки у стресових ситуаціях. Таким чином, замість реагувати, вони можуть відповісти більш чітким розумінням обставин. Спочатку Кабат-Зінн націлився на людей з хронічними проблемами зі здоров’ям, щоб допомогти їм впоратися з наслідками болю та станом їхньої хвороби, але потім він поширив свої методи на всіх, хто стикається з проблемами у своєму житті, включаючи лікарів. Стандартний курс MBSR триває 8 тижнів, що робить його можливим для більшості людей.

Сумніви виглядають цілком природно під час обговорення питання медитації як запобігання вигорянню, оскільки причини вигоряння насамперед пов’язані із зовнішніми, а не внутрішніми чинниками. Усвідомленість не може вирішити такі проблеми, як втрата автономії, тягар заповнення нескінченної медичної документації, а також сильний тиск з боку уряду з дотриманням правил.

А оскільки джерела вигоряння в першу чергу пов’язані з навколишнім середовищем і притаманні нинішній медичній системі, припущення про те, що лікарям необхідно виправити себе за допомогою медитації, може виглядати ляпасом. Однак, у зіткненні із системою, що повільно змінюється, mindfulness може надати лікарям доступ до однієї речі, яку вони можуть контролювати: як вони сприймають та реагують на те, що перед ними.

«Свідомість – це можливість бути там де ви знаходитесь, з прийняттям того, що це є, і без осуду», – каже Донна Роквелл, психіатр, провідний вчитель медитації . Практика уважності або  mindfulness – це насправді медитація. Роквелл пояснює, що шум нашого розуму найчастіше зосереджений або в минулому, або в майбутньому. “Ми або оплакуємо те, що сталося раніше, або катастрофічно руйнуємо майбутнє”, – каже вона, що заважає нам бути присутнім в даний момент.

Медитація дозволяє помітити, коли ваш розум перемістився з теперішнього моменту у минуле чи майбутнє. “Ви м’яко помічаєте це, позначаєте це великим співчуттям до себе, а потім повертаєте свій розум, зосереджуючись на своєму подиху – видих, вдих – і вхідних стимулах через ваші п’ять органів почуттів”, – говорить Роквелл. “Коли ви робите це, ви не можете бути ні в минулому, ні в майбутньому”.

Роквелл також зазначає, що ми постійно класифікуємо дані, що надходять в даний момент, як «хороші для мене або погані для мене», що заважає просто бути присутнім при тому, з чим ви стикаєтеся. «Коли ви більш повно присутні, ви стаєте вмілішими і здатні робити те, про що вас просять зараз», – каже вона. Уважність дозволяє нам краще орієнтуватися в сингналах, що надходять, які можуть бути «кодом» небезпеки у відділенні невідкладної допомоги або пацієнтом, якому потрібно приділити ще дві додаткові хвилини під час відвідування кабінету лікаря.

Роквелл пояснює вигоряння як надактивну реакцію «бий чи біжи», що активується мигдалеподібним тілом. Воно починає перекачувати кортизол, наші зіниці розширюються, а пори відкриваються. Префронтальна кора головного мозку відключена, коли ми відчуваємо цю фізіологічну відповідь, тому що вони не можуть працювати одночасно.

Будь-яка реакція «бий чи біжи» залишає слід на твоєму тілі. Коли ми переходимо в стан глибокого відпочинку під час практики медитації, яка в два-п’ять разів спокійніша, ніж сон, вона лікує ці шрами від стресу.

Тренування уважності вимагає, щоб лікарі використовували те, чого в них й так мало: час.

Лікарі, що пройшли он-лайн курс mindfulness, кажуть, що онлайн-курс для самостійного вивчення дав їм усі необхідні інструменти, і він був прагматичним і заснованим на доказах.

Фахівці визнають, що медитація – не панацея від вигоряння, що підтверджують дані. В огляді, опублікованому в The American Journal of Medicine у ​​2019 році, Скотт Йейтс, доктор медичних наук, магістр ділового адміністрування, виявив, що лікарі, які застосовували тренінги медітації та уважності для зменшення тривожності стресу, що сприймається на роботі, відчували певні переваги. Але фактично Йейтс стверджує, що існує мало даних, що свідчать про довгострокову користь будь-якого конкретного втручання з управління стресом у запобіганні симптомам вигоряння.

«Постулати Потрійної мети, що часто повторюються, (підвищення якості обслуговування пацієнтів, поліпшення здоров’я населення і скорочення витрат) можуть бути недосяжні, поки ми не розпізнаємо і не вирішимо проблему вигоряння у постачальників медичних послуг», – пише Йейтс. Він рекомендує додати четверту мету, спеціально присвячену оздоровленню лікаря, що, безумовно, може включати тренування усвідомленості і медитацію.

Тренер з емоційного виснаження та консультант Дік Драммонд, доктор медицини, також заявляє, що здоров’я лікарів має бути додане як ключовий четвертий інгредієнт для покращення охорони здоров’я. «Вигоряння – це дилема, яка потребує комплексної стратегії». Генеральний директор і засновник TheHappyMD.com, автор інтегрованої стратегії запобігання вигоранню лікарів провів навчання більш ніж 40 000 лікарів у 175 організаціях, і одним з елементів цієї стратегії було навчання mindfulness.

Драммонд каже, що не використовує слова «медитація», «бо це лякає більшість людей». Натомість він вчить лікарів використовувати техніку «одного дихання», щоб допомогти їм перезавантажитись кілька разів протягом дня. «Я навчаю людей дихати вгору маківкою, а потім – вниз, – каже Драммонд. Він називає це технікою дихання «гумкою», тому що коли вони видихають, вони «стирають» все, що зараз не потрібно.

Різні дослідження та опитування надають докладні відомості про те, чому відбувається вигоряння лікарів. І хоча усвідомленість – не єдина відповідь на цю проблему, це те, що лікарі можуть вивчити та практикувати вже зараз, тоді як галузь охорони здоров’я шукає комплекснішого рішення.

За матеріалами порталу https://www.medscape.com/